Ринопластика, пластику носа

Ринопластика, пластику носа

Ринопластика – це пластична операція по зміні форми носа. Найчастіше її досить для повної зміни вигляду людини, адже ніс – це одне з найважливіших складових обличчя, сама яскрава його деталь. За допомогою ринопластики людей може назавжди позбутися комплексу, пов’язаного з формою власного носа.

Ринопластика – це пластична операція по зміні форми носа. Найчастіше її досить для повної зміни вигляду людини, адже ніс – це одне з найважливіших складових обличчя, сама яскрава його деталь. За допомогою ринопластики людей може назавжди позбутися комплексу, пов’язаного з формою власного носа. Але, крім косметичної мети, у даної операції є функціональне застосування – поліпшення проходження повітря через ніс.

Свідчення

Основним показанням до ринопластики є те, що людині не подобається форма власного носа – вроджена або набута внаслідок травми або хвороби. Ринопластика дозволяє прибрати або створити горбочок, надати іншу форму кінчика носа, змінити загальні контури носа, збільшити або зменшити ніс (або окремі його елементи), вирівняти носову перегородку (не дуже помітно зовні, але суттєво впливає на якість дихання), усунути асиметрію, скорегувати расові чи національні особливості.

Окремо Світ порад хотів би згадати про посттравматичної ринопластики. При пошкодженні кістково-хрящового скелета краще звернутися до лікаря в перші 10 днів після травми – тоді ймовірність адекватного відновлення набагато вище, та й навантаження на організм менше – не треба ламати те, що встигло вже зростися неправильно, достатньо просто надати потрібну форму того, що вже є.

Протипоказання

Протипоказання до ринопластики можна умовно розділити на дві групи – коли просто не можна, і коли можна, але немає особливого сенсу.

Не можна – власне у всіх випадках, коли протипоказана будь-яка операція. Це при цукровому діабеті, хворобах серцево-судинної системи, внутрішніх органах, інфекційних захворюваннях, онкології, а також при порушенні згортання крові.

Не має сенсу – до 18 років, крім посттравматичної ринопластики або ж виправлення носового дихання. Це пов’язано з тим, що кістки і хрящі носа продовжують рости, і висока ймовірність того, що ніс ще змінить свою форму, причому врахувати, як саме, не представляється можливим.

Ускладнення

Як і при будь-якому виді операцій, при ринопластики також можливі деякі ускладнення.

На першому місці стоїть невідповідність отриманих результатів очікуванням пацієнта. По-перше, повністю передбачити результат операції такого роду практично неможливо. По-друге, одна справа – помилуватися на своє обличчя з новим носом на фотографії або на моніторі комп’ютера, і зовсім інша – бачити кожен день саме таке обличчя в дзеркалі, так ще і спостерігати реакцію оточуючих, яка далеко не завжди така, як хотілося б. Світ порад попереджає: повернутися до старого носі практично неможливо – можна зробити нову операцію, але її результат теж не гарантований, так і кілька операцій поспіль не підуть на користь Вашому носі. Тому добре обмірковуйте необхідність такої операції, а зважившись, ретельно вибирайте фахівця, якому ви довірите своє обличчя і ніс зокрема.

З іншими можливими ускладненнями набагато простіше. Іноді, залежно від індивідуальних особливостей, після ринопластики виникають грубі внутрішні рубці – їх прибирають оперативним шляхом, і дихання відновлюється. Можливі проблеми і зі шрамами на обличчі – при відкритому методі. Вони усувають тим же способом.

Зрідка виникають проблеми з судинами або нервами, але при достатній кваліфікації хірурга та адекватному поведінці пацієнта під час відновного періоду їх ймовірність практично дорівнює нулю.

Як вибрати клініку

В першу чергу варто звернути увагу на документи клініки, і конкретно лікаря, що дають право на подібні операції. Якщо Вам відмовляються їх надати для ознайомлення – значить, уже щось не так.

Попросіть показати Вам підбірку фотографій «до і після», зверніть увагу на випадки, подібні до Ваших. Добре якщо хтось з Ваших знайомих вже оперувався у цього лікаря і залишився задоволений – але тільки якщо мова йде саме про ринопластики, тому що лікарі-універсали досить рідкісні, і з того, що хірург добре вставляє імплантанти, не випливає, що він здатний надати красиву форму Вашому носі.

На думку Світ порад, не менш важливі й інші критерії в оцінці того чи іншого фахівця. Хороший пластичний хірург зобов’язаний також бути і художником-психологом в деякій мірі. Якщо лікар відразу і безотговорочно згоден з усім, що Ви від нього хочете – не варто йому довіряти. Він обов’язково повинен врахувати індивідуальні особливості Вашого обличчя, щоб новий ніс був не «красивим взагалі», а красиво і гармонійно виглядав саме на Вашому обличчі. Також потрібно враховувати, що ніс – це не тільки декоративний, але також і функціональний елемент, і зменшення його не повинне істотно ускладнювати дихання.

У хорошій клініці Вам покажуть очікуваний результат за допомогою комп’ютерного моделювання, і обов’язково дадуть час подумати, не будуть поспішати з рішенням.

Методи ринопластики

Досить складно в загальних рисах охарактеризувати методи сучасної ринопластики – у кожного хірурга свій набір прийомів, які в сукупності допомагають досягти бажаного результату.

Ринопластика в залежності від того, що власне потрібно змінити (кінчик носа, прибрати горбочок, випрямити носову перегородку і т. д.), буває кісткова, хрящова або кістково-хрящова.

По методу оперування ринопластика буває відкритою і закритою. Відкрита – це коли хірург робить надріз під носом, піднімає шкірний клапоть і власне під ним і здійснює корекцію. Основна перевага методу – лікар бачить, що він робить. Закрита ж ринопластика повністю здійснюється через розрізи зсередини ніздрів. При цьому методі швидше відновлюється зовнішній вигляд, і пацієнт може раніше повернутися до соціального життя – але за це доводиться платити підвищенням ризику при операції. Яким саме методом користуватися конкретно у Вашому випадку – вирішувати хірурга в залежності від того, який у Вас ніс, і що Ви хочете у результаті.

Деякі клініки також використовують лазер замість скальпеля для зниження травматичності процедури. Принципових відмінностей в операцію це не привносить – природно, якщо у хірурга є відповідні навички.

Підготовка до операції

Підготовка до ринопластики принципово не відрізняється від підготовки до будь-яких операцій під загальним наркозом. За два тижні до операції потрібно припинити приймати ліки, що впливають на згортання крові – такі як аспірин, засоби проти кашлю і т. д. За добу до операції – розвантажувальний день (є трохи і тільки легку їжу). В день операції краще нічого не їсти і не пити. В окремих випадках лікар може рекомендувати 2-3 дні перед операцією приймати ліки, які зміцнюють кровоносні судини (наприклад, аскорутин).

У разі нежитю або менструацій ринопластика відкладається на більш сприятливий час.

Реабілітаційний період

Перші кілька днів після операції доведеться дихати ротом – ніс у цей час повністю заповнений підтримують форму (і вбираючими післяопераційні виділення) тампонами. З зовнішньої сторони форму носа тримає спеціальна гіпсова (або з інших, більш легких твердих матеріалів) пов’язка у формі метелика. Цю пов’язку потрібно носити одну-дві тижня – в залежності від конкретного випадку. Зрозуміло, що поки така пов’язка на обличчі, ні про яку соціального життя не може бути й мови, тим більше тому, що особа після операції набрякає, і цей набряк сходить теж приблизно за два тижні (хоча помірний набряк може триматися до півроку, але його можна замаскувати косметикою).

Після вилучення тампонів адекватне носове дихання відновлюється теж не відразу: внутрішній набряк може триматися до трьох місяців.

Перший час після проведеної ринопластики краще спати з піднятим узголів’ям – так швидше зійдуть набряки. Треба також обмежити фізичну і емоційну навантаження – щоб не було носових кровотеч. Хоча б на тиждень слід відмовитися від гарячої або холодної їжі. Світ порад особливо підкреслює той момент, що перші півтора місяці після операції не можна носити окуляри – навіть легкі оправи можуть деформувати ніс, поки він не зажив остаточно.

Зазвичай перші 2-3 дні пацієнт проводить в клініці – щоб уникнути ускладнень після ринопластики, а також для психологічного комфорту. Потім витягуються тампони, і пацієнт відправляється додому. Іноді після тампонів для підтримки правильної форми носа в ніздрі вставляються спеціальні м’які поліуретанові пластинки-протектори. Вони не видно зовні, практично не утруднюють дихання і видаляються через три тижні після операції.

Під час носіння зовнішньої пов’язки можна приймати прохолодні (не холодні й не гарячі!) душ і ванну, але так, щоб пов’язка залишалася сухою.

Після зняття гіпсової пов’язки можна користуватися косметикою – але наносити її слід дуже обережно, щоб не пошкодити ніс. Також варто пам’ятати про те, що після перенесених випробувань шкірі носа корисний догляд, а не маскування.

Косметичні процедури (типу пілінгу) можна проводити не раніше ніж через три тижні після ринопластики.

До занять спортом або іншим фізичним навантаженням можна повертатися не раніше ніж через 3-4 місяці після ринопластики, але при цьому необхідно ще близько року берегти ніс від травм.

Це те, найнеобхідніше, що обов’язково потрібно знати і пам’ятати бажаючим зробити пластику носа. У кожному випадку методи і доцільність ринопластики взагалі обговорюється в індивідуальному порядку. Пам’ятайте, що на красі краще не економити і звертатися до досвідчених фахівців, тому як навіть у них не завжди виходить виконати операцію без подальших її ускладнень. Навіть у хірургів з значним досвідом у їх практиці є маленький відсоток невдач. Тому все ж не варто поспішати і подумати двічі, адже мова йде про Вашому обличчі.


Зараз ви знаходитесь тут:


Схожі записи: